Формування громадянської та соціальної компетентностей
Ознайомлення з основами юриспруденції викликає певні труднощі в учнів, тому вчителю слід застосовувати усний виклад навчального правознавчого матеріалу через традиційні методи навчання: розповідь, пояснення, шкільну лекцію й бесіду.
Розповідь – це короткотривалий усний, описовий, образний, емоційний, динамічний, логічний і послідовний виклад нового навчального матеріалу вчителем у доступній формі, що не передбачає запитання вчителя до учнів і навпаки.
Пояснення – це монологічна форма викладу навчального матеріалу вчителем, у ході якого обґрунтовується певне положення, розкривається сутність чи аналізується певне правове явище чи процес. Воно ґрунтується на логічному мисленні, спирається на попередні знання й набутий учнями досвід.
Види пояснень: структурні (висвітлення структури системи права, складу правовідносин, складу правопорушення); закономірні (встановлення закономірностей правопорушень); функціональні (з’ясування впливу норм права на поведінку людини).
Розповідь чи пояснення вчителя мають містити достовірні й науково обґрунтовані факти; стосуватися суті питання чи правової проблеми; розвиватися логічно, послідовно розкриваючи причиново-наслідкові зв’язки правових явищ і процесів; супроводжуватися порівняннями, аргументами й прикладами; бути емоційними й образними; викладатися доступною для учнів мовою. Їх слід підсилювати наочністю – схемами, таблицями, ілюстраціями, світлинами тощо.
Для актуалізації наявних в учнів правових уявлень і знань та забезпечення засвоєння ними нових знань слід застосовувати бесіду.
Ефективним методом застосування учнями правових знань є вправи. Вони бувають різними: 1) за формою: усні (дати відповіді на запитання за темою уроку); письмові (написати короткий твір-роздум із правового питання); графічні (скласти таблицю, логічний ланцюжок, схему); імітаційні (відтворити процедури, наприклад, судового розгляду цивільної справи чи створення та реєстрації дитячої організації); 2) за дидактичною метою: для запам’ятовування навчального матеріалу (наприклад: назвати елементи складу правовідносин, скориставшись відповідною схемою); для відтворення засвоєної навчальної інформації (наприклад: вставити у схему «Законодавчий процес» пропущені елементи); тренувальні, що передбачають самостійне перенесення засвоєної учнем інформації в нову ситуацію (наприклад: на основі складу правопорушення визначити елементи складу злочину); проблемно-пошукові, спрямовані на творче застосування учнем засвоєного навчального матеріалу (наприклад: на основі статей Конвенції ООН про права дитини скласти міні абетку прав дитини); 3) вправи із здійснення учнями практичних дій: виконання проекту, підготування міні доповіді для учнів початкової школи, виготовлення плакату чи підготування мультимедійної презентації з правої тематики.
Вправи сприяють формуванню в учнів умінь застосовувати набуті теоретичні знання на практиці, навичок оцінки суспільних явищ і життєвих ситуацій із позицій дії правових норм.
Організація роботи учнів із юридичними документами
«Місце і роль правової освіти в умовах сучасного освітнього процесу»
