Важливість вивчення іноземних мов, формування компетенцій і компетентності
Слова Марви Коллінз «Успіх сам не приходить до Вас … Ви йдете до нього» («Success does not come to you … you go to it») повинні стати кредо кожного викладача. Іноземна мова сьогодні - не просто навчальний предмет, а життєве уміння, готовність і здатність використовувати іноземну мову в повсякденному житті в різних ситуаціях, розв’язувати проблеми в певній повсякденній або професійній діяльності; тобто засобом іноземної мови відбувається оволодіння всіма: як предметними, так і ключовими компетентностями.
Зв'язок між категоріями компетентнісного підходу можна зобразити схематично
Кожна компетентність побудована на поєднанні взаємовідповідних знань, умінь і практичних навичок, ставлень і цінностей, поведінкових компонентів, усього того, що особистість може мобілізувати для активної дії («DeSeCe», програма «Визначення та відбір компетентностей: теоретичні й концептуальні засади» (Швейцарія, США, Канада)).
Концепція «Нова українська школа» тлумачить це поняття наступним чином: «Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Отже, компетентність учня припускає прояв стосовно компетенції цілого спектра його особистісних якостей. Поняття компетентності включає не тільки когнітивну й операціонально-технологічну складові, а й мотиваційну, етичну, культурну, соціальну та поведінкову. Тобто компетентність завжди особистісно забарвлена якостями конкретного учня. Даних якостей може бути дуже багато: від значеннєвих і світоглядних (навіщо мені необхідна дана компетентність) до рефлексивно-оцінних (наскільки успішно я застосовую дану компетентність у житті).
Іншими словами, компетентність включає в себе наявність трьох компонентів, які схематично можна зобразити таким чином:
Отже компетентність не зводиться тільки до знань чи вмінь. Компетентність є сферою відносин, що існують між знаннями і дією в людській практиці.
Щодо різниці між компетентністю та компетенцією слід звернути увагу, що компетентність припускає наявність мінімального досвіду застосування компетенції. Отже, бути компетентним означає почуватися вільно, добре розбиратися у будь-якій галузі життя. В той час, коли «компетенція» означає маленький крок або елемент широкого поняття «компетентності». Володіючи різними видами компетенцій, людина може і не бути компетентною.
При цьому важливо не забувати при формулюванні вимог до підготовки учня, що перевіряється, а також при відборі підручників і додаткового матеріалу, при проектуванні роботи освітнього процесу: які саме знання, уміння, навички, способи діяльності та стосовно яких предметів діяльності повинні застосовуватись учнем? В яких навчальних курсах, темах, текстах тощо? Як часто? В якій послідовності? В якому зв'язку з іншими компетентностями? та ін.
Також варто відрізняти просто «компетентності» від «освітніх компетентностей». Компетентності для учня - це образ його майбутнього, орієнтир для освоєння. Але в період навчання в учня формуються ті чи інші складові цих «дорослих» компетентностей, і щоб йому не лише готуватись до майбутнього, а й жити в сьогоденні, він освоює ці компетентності з освітньої точки зору. Учень у школі освоює компетентність громадянина, але повною мірою використовує її компоненти вже після закінчення школи, тому під час його навчання ця компетентність фігурує в якості освітньої.