Застосування інтерактивних форм і методів формування критичного мислення та медіаграмотності на уроках історії в період воєнного стану
Застосування інтерактивних форм і методів формування критичного мислення та медіаграмотності на уроках історії в період воєнного стану ( З досвіду роботи Костенко Юлії Сергіївни, вчителя історії КЗ «Зідьківський ліцей ім. Г.І.Ковтуна»)
Для діагностування в учнів критичного мислення та медіаграмотності доцільно використовувати тест «Мої знання щодо критичного мислення та медіаграмотності» та тест Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр”, а також спостереження за діяльністю учнів на уроках.
Для ефективного розвитку критичного мислення і медіаграмотності на
уроках усторії можна використовувати “перевернутий клас”, в ході якого на уроках учні активно працюють з google-maps (опрацювання пам’яток), вправами у learningapps, тестами на платформі classtime, створюють проєкти за допомогою jamboard та padlet. Робота на цих платформах дозволила поступово накопичувати знання з історії, формувати історико-хронологічне, геопросторове, критичне і системне мислення. Щоб підтримувати увагу і зацікавленість учнів можна чергувати різні форми і методи вивчення історії (питання до документів та ілюстрацій, пошукові завдання, співвідношення текстів з ілюстраціями та картами, перегляд та аналіз історичних фільмів та відеоматеріалів, мозковий штурм, дискусії).
Для сприяння формуванню громадянської та інформаційно-цифрової компетентності, розвитку критичного мислення та медіаграмотності можна використовувати сюжетно-рольові ігри. Учні відтворюють ролі історичних осіб або відтворюють сценарії певних історичних подій.
Сюжетно-рольова гра “Історики-детективи” має на меті формувати в здобувачів освіти формування досвіду діяльності з самостійного критичного оцінюванням інформації; сприяти розвитку в учнів інформаційно- цифрової компетентності, соціальних та громадянських компетентностей, обізнаність та самовираження у сфері культури: створити умови для прояву творчого й інтелектуального потенціалу учнів; розширити та систематизувати знання учнів з історії. Гра дозволяє учням краще засвоїти матеріал, підвищити зацікавленість учнів у вивченні історії, а також розвивати критичне мислення, адже учням потрібно аналізувати інформацію та приймати рішення на основі доказів.
Сюжетно-рольова гра “Нарада в ЗМІ щодо створення тематичного сюжету з історії” допомагає учням формувати медіаграмотність, знання, як використовувати інформацію в Інтернеті відповідно до закону та етики, зокрема стосовно авторського права та інтелектуальної власності.
Цікавою формою вивчення історії Русі-України та формування навичок соціальної взаємодії та критичного мислення є рольова гра “Любецький з’їзд князів”, покликана сприяти формуванню в учасників гри соціальних та громадянських компетентностей (соціальної взаємодії, навичок співпраці, діалогу та компромісу), сприяти розвитку інформаційно-цифрової компетентності, критичного мислення (використовувати історичні факти та джерела для аргументування своїх позицій), розширити та систематизувати знання учнів з історії.
Використання віртуальних екскурсій та інтерактивних карт дозволяє учням зануритися у конкретний історичний період та місце, досліджувати його.
При вивченні історії України у 8-му класі було розроблено і впроваджено віртуальну екскурсію “Батурин - колиска української козацької державності”
Вона сприяє формуванню громадянської та соціальної компетентності, особистісної медіа культури, здатності до адекватного сприймання та оцінювання медіа-контенту, обізнаності та самовираження у сфері культури; розширити та систематизувати знання учнів про місто Батурин.
