Пасі Салберг «Фінські уроки 2.0. Чого може навчитися світ з освітніх змін у Фінляндії»
У виданні описана унікальна за своєю ефективністю і справедливістію фінська освітня система. Автор - Пасі Салберг, відомий фінський дослідник, викладав в Гельсінському і Гарвардському університетах, розповідає історію освітньої реформи в Фінляндії, аналізує фінську освіту з різних сторін, розмірковує над тим, як інші країни можуть скористатися вдалим досвідом фінів, зокрема:
1.Шкільна робота має бути скерованою на самореалізацію молодих людей як цілісних особистостей із внутрішньою мотивацією до подальшого навчання.
2.Реформа курикулуму (курикулум (лат., англ. curriculum – біг, шлях, одне коло) – ключовий концепт у науках про освіту і в сучасних освітніх практиках, що окреслює структуру і способи організації та презентації змісту освіти у навчальних закладах) ґрунтувалася на емпіричних дослідженнях, проведених у 300 експериментальних школах із залученням тисячі вчителів.
3.Вступати до старшої середньої школи (чи гімназії) могли тільки ті учні, які вивчали в базовій школі іноземні мови – то був єдиний шлях до вищої освіти.
4.Була створена Асоціація вчителів початкових шкіл Фінляндії, в середині 1950-х років. Асоціація оприлюднила власну програму розвитку освіти з докладним і обґрунтованим проєктом такої системи. Пропонована програма незвично відрізнялася від звернень профспілкових учительських об’єднань.
5.В усіх муніципалітетах і школах з’явилися штатні фахівці, навчені працювати з дітьми з особливими потребами.
6.Невилучною частиною курикулуму для всіх загальноосвітніх шкіл стали професійна орієнтація та консультування.
7.Всі учні мають вивчити обов’язкові 18 базових предметів. Вони мають успішно засвоїти щонайменше 75 курсів по 38 уроків, з яких приблизно дві третини – обов’язкові, решта – за вільним вибором учня для атестата про повну середню освіту.
8.Підготовка в професійних середніх школах. Щонайменше одну шосту навчального часу необхідно провести на робочому місці, це невлучна складова програми.
9.Учні, які пройшли всі обов’язкові курси в загальній старшій школі, можуть складати державний іспит на атестат зрілості. Проведенням іспиту керує зовнішня комісія, яку призначає Міністерство освіти і культури. У комісії 40 членів, зокрема викладачі університетів, учителі старших класів і творці освітньої політики. Готують і оцінюють іспити окремі предметні комітети, що сукупно налічують близько 330 учасників.
10.Учні мусять пройти щонайменше по чотири індивідуальні тести. На складання кожного іспиту відведено до шести годин. Іспити проводяться двічі на рік: у вересні та березні-квітні. Тестові завдання вимагають розгорнутих письмових відповідей до завдань відкритого типу. Навесні 2016 року впроваджено електронну форму екзаменування.
11.На центральному рівні кульмінацією нового руху співпраці та саморегульованих змін став проект «Акваріум» - державна ініціатива, яка створювала можливості розбудови мереж між усіма фінськими школами, їхніми директорами й учителями.
12.Розбудова мереж між школами задля заохочення та поширення інновацій пояснює, як Фінляндії вдалось успішно зробити «високі досягнення шкіл послідовним і передбачуваним результатом з показником міжшкільного розкиду учнівської успішності менше ніж 5%».
13.Навчання у фінських університетах та політехнічних вишах є безоплатним. Щомісячна фінансова підтримка студента становить близько 1000 доларів США, з яких 55% - гарантовані державою банківські позики, а решта – урядовий грант.
14.Справедливість в освіті означає радше, що всі учні мусять мати рівний доступ до якісної освіти – незалежно від того, де вони живуть, до якої школи ходять і хто їхні батьки.
15.Інклюзія дітей з особливими освітніми потребам в загальну шкільну освіту: це засадничий принцип фінської освіти. У всіх школах мусять бути педагоги спеціальної освіти й асистенти в класах, які можуть допомогти дітям з особливими потребами.
16.Стандартизоване тестування, яке зводить особистості до середньостатистичних одиниць; конкуренція, що залишає позаду слабших учні; оплата вчительської праці залежно від заслуг – усе це ставить під загрозу зусилля з підвищення справедливості. У сучасній фінській системі освіти немає жодного з цих чинників.
17.Фінські школи щодня забезпечують кожну дитину, незалежно від соціально-економічного становища її родини, безоплатним здоровим обідом.
18.У перші п’ять років peruskoulu оцінювання в балах не застосовують.
19.Фінські освітяни не поділяють думки, ніби збільшення обсягів домашньої роботи неодмінно поліпшує навчання, особливо якщо учні працюють над шаблонними, позбавленими інтелектуальних викликів вправами, - а саме такими, на жаль, часто є шкільні домашні завдання.
20.Щороку лише близько одного з десяти абітурієнтів приймають на магістерські програми для вчителів початкової школи у фінських дослідницьких університетах.
21.Цікаво, що майже ніхто не назвав рівня заробітної плати серед причин відмовитися від викладання. Натомість багато вчителів зауважували, що засумнівалися б у своєму кар’єрному виборі, якби втратили професійну автономію в школі й класі. Наприклад, якби інспектор іззовні оцінював якість їхньої роботи або якби було впроваджено принцип оплати праці залежно від здобутків, оцінюваних за зовнішніми критеріями, багато хто з респондентів змінив би роботу.
22.Приблизно троє з п’яти вчителів відчувають, що їхню професію цінує суспільство, а це набагато перевищує 31% - середній показник в інших 33 країнах, які брали участь в опитуванні.
23.Якщо освітня політика перешкоджає учителям і учням робити те, що вони вважають за необхідне для добрих результатів, то навіть найкращі вчителі не зуміють досягнути значних поліпшень.
24.Кількість прийнятих на навчання студентів точно відповідає потребі ринку праці на момент їхнього випуску.
25.Пріоритетом є строго контролювати якість, перш ніж дозволити комусь викладати.
26.Необхідно змінити токсичну для шкіл систему підзвітності
27.Освітні системи, які дають школам автономію в розробці власних курикулумів і оцінювання учнів, часто демонструють кращі результати, ніж системи, які цього не роблять.
28.Заохочення рішень на шкільному й індивідуальному рівнях задля досягнення загальнодержавних цілей, щоб знайти найкращі способи створення персоналізованих навчальних можливостей для всіх.
29.Персоналізовані навчальні плани для учнів з особливими освітніми потребами.
30.Головний принцип: у всіх дітей мають бути рівні перспективи освітнього успіху в школі.
Книга містить дані статистики і міжнародних оцінок результатів освіти.
Для всіх, хто цікавиться питаннями освіти і шляхами її вдосконалення.
Переклад з англійської А. Г. Шиян. Науковий редактор Р. Б. Шиян. https://www.empatia.pro/pasi-salberg-finski-uroky-2-0-chogo-mozhe-navchytysya-svit-z-osvitnih-zmin-u-finlyandiyi/
