2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про аутизм

Дата: 02.04.2026 10:05

Кількість переглядів: 22

2 квітня відзначають Усесвітній день поширення інформації про аутизм. За даними ВООЗ, 1 дитина зі 100 має розлади аутистичного спектра.

Що таке аутизм?

Аутизм — це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і може спричинити значні соціальні, комунікаційні та поведінкові складнощі. Цей стан може проявлятися по-різному і може мати як легку, так і дуже важку форму, — саме тому правильним терміном для нього є розлад аутистичного спектра (РАС).

Як проявляються розлади аутистичного спектра?

Люди із РАС:

можуть мати складнощі у спілкуванні та взаємодії з іншими людьми (зокрема, в прояві й тлумаченні емоцій та метафоричних висловлювань, іронії);
їм може бути важко зрозуміти, як думають або відчувають інші люди, але це не означає відсутності емпатії;
їм може бути неприємне яскраве світло або гучні звуки (шум та блимання екранів торговельних центрів для таких людей — сенсорне пекло);
можуть сильно хвилюватися або засмучуватися у незнайомих ситуаціях та у соціальних взаємодіях;
можуть потребувати більше часу, щоб зрозуміти інформацію;
можуть часто повторювати певні дії чи думки.

Здібності та потреби людей з РАС можуть бути різними. Дехто може вербально спілкуватися з іншими, а хтось — ні, дехто потребує догляду впродовж усього життя, а хтось може жити самостійно, працювати.

Чи лікують РАС?

Розлади аутистичного спектра неможливо «вилікувати», проте з часом можна скоригувати й адаптувати людину до соціального життя.

Як діагностують РАС?

Діагностувати РАС може бути важко, оскільки немає медичного тесту на кшталт аналізу крові для його діагностики. Щоби поставити діагноз, лікарі вивчають історію розвитку та поведінку дитини.

Ознаки аутизму зазвичай з’являються у віці 2-3 років, інколи — раніше. Зверніть увагу і повідомте лікаря, якщо:

дитина виставляє іграшки чи інші предмети в ряд і засмучується, коли порядок змінюється;
у вашої дитини відчутне порушення мови чи дитина розмовляла і потім різко перестала;
дитина постійно бавиться іграшками однаково;
дитина не дивиться в очі, інколи дивитися скоса чи крізь людину;
дитина фокусується на окремих предметах, згодом — здатна до гіперфокуса на одній-кількох темах, що цікавлять;
у дитини немає емоційного контакту з іншими людьми, передусім з батьками;
дитина усамітнена, а серед інших людей відчуває тривогу;
невдачі спричиняють у дитини спалахи гніву;
зумовлені надмірною стимуляцією чи новою ситуацією спалахи невгамовної поведінки (поганий настрій, лють, істерика) чи повного стишення та апатії не згасають годинами;
дитина робить одне й те саме тривалий час — повторює одне слово, бігає по колу, розгойдується з боку в бік тощо.

Не всі діти з РАС мають всі ці ознаки, а наявність цих ознак не завжди вказує на аутизм. Втім, що раніше батьки та лікарі діагностують РАС, то легше буде адаптувати дитину до життя і самим зрозуміти, як варто поводитися.

Здібності та потреби людей із РАС можуть бути різними — від проблем із вербальним спілкуванням і потреби в постійному піклуванні до феноменальної пам’яті, здатності до аналізу даних чи інженерних розробок. Серед айтівців більше людей із розладами аутистичного спектра (2-3%), ніж загалом у суспільстві.

Як спілкуватися з людьми із РАС?

Люди з РАС різні, чиюсь незвичну поведінку ви одразу помітите, а є ті, хто може вільно комунікувати. Інколи вони спілкуються за допомогою спеціальних карток, а іноді взагалі ніяк не комунікують. Але всі люди з РАС мають спільну рису — дуже високий рівень тривожності.

Щоб опанувати цю тривогу та почуватися в безпеці, вони потребують упорядкованості: дотримання одного розкладу, заздалегідь визначеного порядку дій, звичних маршрутів.

Тому:

поважайте розклад і ритуали людини з РАС — для неї вони дуже важливі, порушення цих ритуалів може сильно засмутити людину;
під час розмови давайте людині з РАС трохи більше часу на відповідь;
намагайтеся не дивитися людині просто в очі та будьте готовими до того, що людина не дивитиметься на вас, — це не прояв неповаги, таким чином люди з РАС почуваються спокійніше;
методами заспокоєння також можуть бути якісь рухи, розкачування чи вигуки — це потреба нервової системи людини, ставтеся до цього з розумінням;
висловлюйтеся чітко і не давайте обіцянок — ви можете забути про сказане, а людина чекатиме на виконання;
не варто також використовувати метафори, слова у переносному значенні, епітети, адже люди з РАС сприймають усе буквально;
люди з РАС не завжди розуміють якісь інтонації, вирази обличчя та жести, тому уникайте натяків і говоріть прямо;
не ігноруйте людину з РАС, не говоріть про неї у третій особі, наче вона не поруч;
якщо людину з РАС хтось супроводжує, варто дізнатися у них про всі особливості поведінки та ритуалів цієї людини і далі намагатися спілкуватися напряму.

Джерела:

Добірка з 20 книжок про аутизм українських та зарубіжних авторів. Короткий опис допоможе вам обрати книжку до душі. Читайте, щоб зазирнути у внутрішній світ героїв, відчути тонкі порухи душі, осягнути, здавалося б, незбагненне…А може, на сторінках ви побачите себе або свою дитину, знайдете відповіді на запитання чи підказки. (джерело www.dyvogra.com)

1. “Петрик і фонтани”, Надія Степула

Перша в Україні дитяча книжка, що розповідає про аутизм. У ній є прості і зрозумілі пояснення про те, що таке аутизм, чому люди з аутизмом поводяться інакше, як дружити з хлопчиками та дівчатками, які мають аутизм.

2. “Сонце в озері твоєму”, Олена Осмоловська

Казка про любов і добро, про віру в дива та сприйняття людей, які чимось відрізняються від більшості. Головні герої – Аїда, дівчинка з синдромом Дауна та Анатолій, хлопчик з аутизмом, діляться з нами своїми мріями та враженнями.

3. “Рікі та дороги”, Марк Лівін

Чотирнадцятирічний Матвій – хлопчик із синдромом Асперґера – втікає до лісу, щоб знайти себе. Прагнучи порозумітися з власним «я», він розповідає про свої почуття, сім’ю, світ, який водночас розбився на друзки, як тарілка. І про неймовірного друга – рудого собаку із чорною лапкою, купою історій і специфічним почуттям гумору. Розповідає про свої вподобання і тривоги…

4. “Любий Ґабріелю”, Гальфдан В. Фрайгов

Лист батька до сина. Фрайгоф правдиво і зворушливо пише про розмови з сином, пригоди та сварки, про взаємини в сім’ї та синові досягнення. Про батьківську гордість та безумовну любов, яка бере гору попри всі складнощі й непорозуміння.

5. “Хлопчик, зроблений із кубиків”, Кіт Стюарт

Занурюючись у піксельний світ “майнкрафт”, батько і син з аутизмом разом порушують правила гри, переносять її уроки в повсякденне життя – і по кубику будують свою дружбу.

6. “Загадковий нічний інцидент із собакою”, Марк Хеддон

Хлопчина з аутизмом розслідує загадкове вбивство тварини, скрупульозно збирає факти, хоча батько забороняє йому втручатися в цю історію. У Крістофера гострий розум і феноменальна пам’ять, він сильний у математиці, але мало що розуміє в людських стосунках. Він не терпить дотиків, не довіряє незнайомим і діє відповідно до встановленого розпорядку…

7. “Навіть не помилка. Батькова подорож у таємничу історію аутизму”, Пол Колінз

Письменник і історик вивчає аутизм свого сина з різних сторін: з’ясовує, як його стали відрізняти від інших станів; говорить із вченими про причини; розповідає історії людей з аутизмом з минулих століть…

8. “Марія і я”, Марія Гаярдо та Мігель Гаярдо

Це автобіографічна мальована історія про канікули дванадцятирічної дівчинки Марії та її батька. У ній відтворено побутові випадки, з якими стикаються сотні сімей з дитиною з аутизмом.

9. “Відчиняючи двері надії. Мій досвід подолання аутизму”, Темпл Грандін

Професор Колорадського університету, всесвітньо відомий фахівець у галузі тваринництва, автор безлічі книг і статей, який виступає по всьому світу, – ця жінка змогла подолати аутизм і реалізувати свій творчий і громадський потенціал. Ця книга – найвідоміша з усіх, написаних людиною з аутизмом.

10. “Правила. Не знімай штани в акваріумі!”, Сінтія Лорд

Часто, коли в сім’ї росте дитина з аутизмом, вся увага дорослих дістається їй, а проблеми брата або сестри відходять на другий план. Ця книга – про дівчинку, яка стежить за своїм молодшим братом і одночасно справляється з підлітковим життям. На допомогу і пораду батьків їй розраховувати не доводиться.

11. “Деніел мовчить”, Марті Леймбах

Про відвагу і самопожертву, про жіночу сутність і про природу любові, про драму сучасної молодої жінки, готової на все, лише б вилікувати свого сина.

12. “Вигнанець”, Олена Філі

У відділі, який проєктує ігри і пише для цих ігор програми для дітей з аутизмом, працює хлопець на ім’я Макар. У нього синдром Аспергера – різновид аутизму. Він намагається пристосуватися до роботи в колективі нейротипових людей.

13. “Гнат та інші. Як виховати особливу дитину”, Денис Білунов

Зустрівши Гната, ви навряд чи здогадаєтесь, що в дитинстві йому був поставлений діагноз «аутизм». Зараз він звичайнісінький підліток – трохи сутулий, нетовариський, зі своєрідним почуттям гумору. Важко повірити, що ця сама дитина пішла у перший клас корекційної школи на два роки пізніше за однолітків. Зараз він навчається за кордоном, вільно говорить кількома іноземними мовами…

14. “Сірі з любов’ю. Історія незвичайної дружби”, Джудіт Ньюман

Несподівано для Гаса – хлопчика з аутизмом – першим справжнім другом стала Сірі – віртуальний помічник Apple. Спілкування з нею зробило непередбачуваний і повний незнайомців світ не таким уже страшним і далеким.

15. “Мія та її Еверести”, Олена Кравцова

У Мії свій ритм життя. У неї аутизм. Говорить дуже мало. Багато малює. Малює Еверест. Для неї кожен новий день – випробування, кожен новий день – Еверест, який ще доведеться здолати…

16. “Айріс Грейс. Історія особливої дівчинки та особливої кішки”, Арабелла Картер-Джонсон

Айріс Грейс шість років, і у неї аутизм. Коли Айріс поставили діагноз, її мама твердо вирішила знайти спосіб достукатися до дівчинки і зробити все можливе, щоб Айріс відчувала себе щасливою. Перший прорив стався завдяки малюванню. А ще у Айріс з’явилася кішка Тула – відданий друг і провідник…

17. “Я сперечаюсь із майбутнім”, Лариса Толкач

Це книга про Іллю, дитину, у якої синдром раннього дитячого аутизму. Коли Іллі було 12 років, він не вмів навіть розмовляти. Поставивши діагноз, лікарі почали переконувати його рідних, що вже нічого не можна зробити. Зараз Іллі 19, і він закінчив школу…

18. “Пригоди іншого хлопчика. Аутизм і не тільки”, Єлизавета Заварзіна-Меммі

Мати хлопчика з аутизмом розповідає, як допомогти іншій дитині та її близьким жити повноцінним життям. Ця книга про те, що зусилля ніколи не бувають марними. Поява в родині наприкінці 80-х років особливої дитини стало одкровенням, бо розумний хлопчик, уміючи тонко відчувати світ, не міг показувати пальцем, говорити, боявся голосних звуків і сторонніх людей. Ця книга – безцінний посібник для батьків та вихователів.

19. «Хлопчик, який упав на землю», Кеті Летт

У щасливої лондонської пари з’являється на світ син, якому лікарі ставлять страшне тавро “аутист”. І пара перестає бути щасливою, а незабаром і парою. Героїня опиняється сам на сам з дитиною, життя з якою – справжнє випробування, страшне й веселе…

20. “Почути голос твій”, Кетрін Моріс

Книга написана мамою двох дітей з аутизмом, яких їй вдалося повернути до повноцінного життя. У книзі є опис історії діагностики, методики навчання, процесу проявів ранніх симптомів аутизму у віці 1,5-2 роки. Саме рання діагностика дозволила Кетрін ефективно впоратися з проблемами.

Фото без опису

« повернутися